Сценарій свята «Обжинки»
Ващенко О.П.
Сценарій свята «Обжинки»
Мета: ознайомити присутніх із варіантом українського обряду обжинки, розвивати спостережливість, творче мислення; виховувати інтерес до усної народної творчості, бажання наслідувати традиції наших предків.
Обладнання: інтер’єр сільського подвір’я, колосся пшениці, серпи, вінок, польові квіти, хліб-сіль на рушнику.
Учасники:ведучі, женці, господар, господиня.
Організаційний момент.
Свято можна провести як на сцені актової зали так і в полі (заздалегідь домовившись)неподалік від населеного пункту. Місце, на якому буде відбуватися свято, треба умовно поділити на дві частини: одна – інтер’єр сільського подвір’я, друга – поле.
Хід свята
Ведучий 1. З давніх-давен Україна славилася добрими, талановитими та працьовитими людьми. Наша держава була й залишається осередком міцних та усталених сільськогосподарських традицій.
Ведучий 2. Завдяки “золотим рукам”, мудрості, досвідченості аграріїв живе наша українська нива.
Ведучий 1. Напруженою порою хліборобського сезону в Україні були жнива, які відбувалися наприкінці літа. Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль. Протягом року хліборобпрацював на останній місяць літа. Від того, як защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Відтак із серпнем – вінцем року – люди пов’язували свої надії й сподівання.
Ведучий 2. Одна річ виростити врожай, а інша – вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні справи й намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни не мали перепочинку, бо , як мовиться в прислів’ї, «серпень утоми не знає – усе збирає, припасає».
Ведучий 1. Чи знаєте ви чим пахне хліб? Він пахне полем, річкою, небом, росою, прохолодним вітерцем, свіжою вранішньою зорею.
Ведучий 2.Коровай землі й неба на нашому столі – це важка й виснажлива праця хлібороба! Ми низько вклоняємося їх подвигу! (Вклоняються хліборобам).
Ведучий 1.Нарешті наставав день, коли закінчилися жнива, поле густо вкрито копами.
Ведучий 2. Скінчилася найспекотливіша та найвідповідальніша пора в селян – зібрано увесь врожай. І прийшов час вшановувати людей, відданих хліборобській справі.Тож запрошуємо всіх на свято «Обжинки»
Виходять святково одягнені в українське вбрання, женці. Звучать пісні
ВГОРУ, СОНІНКО, ВГОРУ
Вгору, сонінко, вгору! (Двічі)
Най я нивоньку дожну.
Дивувалися ліси. (Двічі)
Де ся поділи вівси.
Женчики позжинали (Двічі)
Залізними серпами.
Залізними серпами, (Двічі)
Біленькими руками.
ОЙ СНОПЕ, СНОПЕ
Ой снопе, снопе,
Снопе великий,
Золотом — зерном
Колос налитий.
Ой снопе, снопе,
Снопе стеблистий,
Добре вродила
Пшениця чиста.
Будемо мати
Хліба доволі,
Бо працювали
Дружно на полі.
Ой снопе, снопе,
Снопе вусатий,
Несеш достаток
У кожну хату.
Несеш достаток
Кожній родині,
Славу велику
Нашій Вкраїні.
На полі женці збирають зжатий останній сніп, «останець» (або «дід»), перев’язують його стрічкою.
Жнець 1. Бувай здорова , нива.
Сто кіп жита уродила…
Жнець2.Копоньки, як гороньки.
Снопики, як зороньки.
Жнець 3.Кінець нивоньці, кінець,
Будемо плести вінець.
Жнець 4. У нашого господаря
Та золота брама,
Мальовані одвірки,
Зробимо сьогодні обжинки.
Жнець 1.Дякую тобі ,земле, за гарний урожай! Дякую вам , люди добрі , за гарну працю!(Вклоняється до землі й до людей)
Жнець 2. У долину, женчики, у долину.
По червоную калину.
Будемо калину ламати,
Будемо бороду вбирати.
Найкращий жнець підходить до останнього жмутка збіжжя — «Спасові на бороду», перев’язує його червоною стрічкою, нахиляє до сходу сонця й,витрушуючи останнє зерно в ріллю, промовляє:
Жнець 1.Рідна земле, прийми це зерно до свого лона, щоб в наступному році ти була ще родючіша, а врожай багатший!
Між колоссями ставить воду, кладе хліб,сіль, промовляючи:
Жнець 1. 1. Оце тобі борода, хліб, сіль і вода.
Жнець 2. Давайте , хлопці, відпочинемо, на стерні покачаємося, щоб спина не боліла й сила прибувала.
Жнець 3. Ой ниво наша, ниво, Верни нам нашу силу! Ми на тобі жили, силоньку положили.
Женці сідають відпочити на стерні, щоб не боліла спина й легко було жати наступного року. Вони обирають найкращого женця, який буде нести до господи останній сніп.
Дівчата співають пісні, збираючи останні колосся та вплітаючи їх у вінок разом із польовими квітами як символ щедрого врожаю.
Вони ворожать на врожай за допомогою серпа:вішають серп на ліве плече, відходять від полукіпка на кілька кроків і, стоячи до нього спиною, кидають, якщо упаде й удариться гострим кінчиком об землю чи підлогу, то слід чекати на добрий урожай, я якщо ж серп упаде держаком униз, то гарного врожаю не чекай.
Потім обирають найкращу жницю.
Дівчина 1. Треба нам порадитися, дівчата, кого вибрати за «княгиню».
Дівчина 2. А давайте Одарку, вона не тільки вродлива, ще й працьовита.
Дівчина 3. За нею в полі й не встигнеш.
Дівчина 4. Як та перепілка від однієї копиці до іншої переліта.
Дівчина 5. А серп у її руках так і мерехтить.
(Дівчата гукають Одарку, яка збирає квіти й колосся для вінка.)
Дівчина 1. А що , Одарко, чи не для себе такі гарні квіти зірвала.
Одарка. Та ні, дівчата, це для вінка, який одягне найкраща з нас.
Дівчина 2. Ми тут порадилися й вирішили, що найпрацьовитішою жницею була саме ти, Одарко. Тому цей віночок ми сплели саме для тебе.
Одарко. Дякую вам, моя подружки, за таку довіру. (Вклоняється дівчатам).
Дівчата співають пісні, одягають дівчині вінок , підводять її до «дружка», який буде нести останній сніп і всі разом йдуть додому хазяїв.
Звучить пісня.
ОЙ КОТИВСЯ ВІНОЧОК ПО ПОЛЮ, ПО ПОЛЮ
Ой котився віночок по полю, по полю,
Та й просився женчиків додому, додому.
— Ой ідіте, женчики, ходою, ходою,
Візьміть мене, женчики, з собою, з собою,
Щоб не припав я в полі росою, росою,
Бо як в полі росою припадете,
То й додому на вечерю не дійдете…
Перед тим , як увійти у двір «княгиню» й «дружка» обливали водою,щоб захистити від нечистої сили.
Звучить пісня.
ОДЧИНЯЙ, ПАНЕ, ВОРОТА
Одчиняй, пане, ворота:
Іде твоя робота,
Одчиняй і сіни,
Щоб гребчики сіли;
Одчиняй, пане, хату:
Давай женцям плату.
Ой чуй, пані, чуй:
Вечерю готуй!
Ой як готовонька —
Сідай, вельможенька,
А як не готова,
То й не сиди дома.
Гості вітаються з господарями, які зустрічають їх із хлібом — сіллю.
Звучить пісня.
Господинечко наша
Чи готова каша?
Чи готові пироги,
Бо вже в полі облоги.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечків покраю.
Дівчата підводять до хазяїв «княгиню» ,співають.
ВІДЧИНЯЙ ЖЕ, ГОСПОДАРЮ
Відчиняй же, господарю,
Ворота, ворота,
Бо несемо віночок
З золота, з золота.
Застеляй же, господине,
Обруси, обруси,
Ой щоб же наш віночок
Не трусив, не трусив.
Бо як буде той віночок
Трусити, трусити,
То й не буде пшениченька
Родити, родити.
Покладемо той віночок
На лаву, на лаву,
Щоб родила пшениченька
На славу, на славу.
Ой зарула коровиця,
Зарула, зарула,
Ой щоб її господиня
Почула, почула.
— Ой ще ж бо я коровицю
Не доїла, не доїла,
А вже своїм женчикам
Вечероньки наварила.
А вже ж тая вечеронька
Немила, немила,
Бо вже ж тая нивонька
Втомила, втомила.
Дівчина знімає вінок і кладе його на хлібину, щоб не було безхліб’я, і просить за нього викуп.
Дівчина 1. Господарю, господине, а чи бачите ви , який гарний вінок ми з дівчатами сплели з доброго колосся, квітами польовими уквітчали, щоб у вашій коморі завжди повно зерна було. Тому просимо викуп.
Дівчина 2. Господарям вінок, а нам почастунок.
(Господарі й гості торгуються. Господиня дає викуп. Обжинковий вінок вішали в хаті на стіні й зберігали до осені, щоб вилущеним із нього зерном розпочати сів озимини.)
Жнець передає господарю останній сніп – вінець . Добрий господар зберігав цей сніп до Спаса, а на Спаса ніс до церкви святити.
Жнець. Даємо вам сніп пелехатий, щоб був господар багатий.
Господар. Дякувати Богові, що дав нам урожай. Дякуємо й вам, дорогі женці, що пшеницю дожали.
Господиня. Суди, Боже, у здоров’ї пожити й на той рік доріднішого діждати.
(Господарі запрошують усіх до хати на святкову вечерю)
На сцену з’являються всі учасники дійства.
Жнець 1.
Пишаюсь родом хліборобів,
Майстрами хліба і землі
Шаную скромний їх доробок,
Діла великі і малі.
Жнець 2.
Ось дар священний їх — хлібина
Лежить на нашому столі,
Неначе пісня голубина,
Неначе сонце на крилі.
Жнець 3.
Чи є ще більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплекувать достаток?
У хлібі тім життя бере початок,
В нім нездоланна сила трударів.
Жнець 4.
Нехай же з року в рік, із роду в рід
Не буде хліборобам переводу!
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж доки сонце ллє на землю світ!
Ведучий 1. Велика подяка вам за любов до землі, терпіння й витримку.Нехай не переводиться селянський рід на українській землі, а праця відданих їй трударів буде належно поцінованою.
Ведучий 2.Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ваші ниви, утілюються в життя плани, задуми та сподівання, здоров’я міцніє, а трудові успіхи примножуються.
Використана література
- Дубравина В.В. Пісні Сумщини. – К: Музична школа, 1989. – С. 190.
- Михалко А.Я. Пісенний вінок: українські народні пісні. – К.: Криниця, 2005. – С.200.
- Павлюк С.П. Українське народознавство: навч. посібник. – К: Знання, 2006.- С.155.
- Павлюк С.П. Українське народознавство: навч. посібник .- Львів : Фенікс, 1994. — С.155.
- Смецюк Р. Золоті ключі: українські народні пісні. – К: Музична Україна, 2011. – С.76.
- Скуратівський В.Т. Український народний календар. – К.: Техніка, 2003. – С.181.
- Чаморова Н.В. 232 найпопулярніші українські народні пісні. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 400 с.
- Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – С. 137.
24.09.2015
Празднование хлебного спаса в Сибири
учитель начальных классов
Цель: прививать интерес у детей к устному народному творчеству, познакомить с традициями празднования праздника на Руси, раскрыть в доступной форме понятия спас, спасовки, Обжинки, Дожинки, жнивка
Оценить
1110
Содержимое разработки
Внеклассное мероприятие
Хлебный спас
Цель:прививать интерес у детей к устному народному творчеству, познакомить с традициями празднования праздника на Руси, раскрыть в доступной форме понятия спас, спасовки, Обжинки, Дожинки, жнивка
Ход мероприятия:
Звучит р.н.п. «Ой, на горе мак», гости собираются в гостиной (в хорошую погоду – на улице). Входит Хозяюшка.
Хозяюшка (5 мин):
Гостей-то, гостей, со всех волостей.
Много гостей – много и новостей. Здравствуйте, желаннушки мои, доброхотушки! Вот и снова мы с вами встретились о поре-то урожайной, горячей. Август золотится — хлебом колосится!
Сегодня особая встреча,
Будет рассказ занимателен!
Слушайте его внимательно!
Кто уши хорошо раскроет,
Много всякой всячины узнает
А кто невзначай уснёт,
Тот ни с чем уйдёт!
Вот уже подходит к концу последний летний месяц – август. А знаменит он тем, что исстари в августе праздновались Спасовки, праздники в честь Спаса нерукотворного образа Иисуса Христа. И назывались они: Первый Спас – Медовый, второй – Яблочный, а третий – Ореховый или Хлебный. На Медовый Спас все пробуют первый мёд. В Яблочный Спас снимают первый урожай яблок. А на Ореховый или Хлебный – собирают орехи и устраивают дожинки, убирают последние колосья хлеба.
В Сибири эти праздники отмечались православными людьми в соответствии с теми традициями тех мест, откуда люди переселились в Иркутскую губернию.
По традиции на Руси и работа, и праздники сопровождались песнями.
Хозяюшка(7 мин.):
Отмечали этот праздник после Успения Богородицы, когда в селах проходили Обжинки, или Дожинки, собирали последний урожай хлеба. Жали последний сноп молча, с почестями. По завершению работ жнецы катались по ниве со словами: «Жнивка, жнивка, отдай мою силку: на пест, на колотило, на молотило, на кривое веретено!» Вслед за окончанием работ начинался сельский пир. А последний сноп ставили в переднем углу под «божницей». В Обжинки собирались парни и девушки под открытым небом. Устраивали забавы, пели песни и плясали, а пожилые люди приходили «полюбоваться юной резвостию». Давайте и мы повеселимся в дружном хороводе.
Хоровод (фонограмма песни «На горе мак»):
Хозяюшка, дети и взрослые, а также артисты вместе с детьми водят хоровод (заранее не разучивается). В хороводе используются следующие движения: ходьба по кругу посолонь и противосолонь, сужение/расширение круга,
закручивание в центр «улиткой», «змейка», опять взяться за руки и ходить по кругу.
Хозяюшка. В городах по окончании Успенского поста начинались хлебные ярмарки. В Иркутске оптовые продажи хлеба проходили на Хлебном базаре, который располагался на Арсенальской площади (там, где теперь находится Центральный рынок) и на Мелочном базаре (возле Иркутского цирка).
В этот день пекли хлеб из муки нового урожая и освещали его в храме, а затем пели, играли, веселились.
Много примет было связано с праздником Хлебный Спас.
В народе говорили:
На Третий Спас — и нищий каравай припас.
Пришел Спас — веселью час.
Народная мудрость отразилась в загадках.
Давайте поиграем в игру «Загадай — скажу». Я буду загадывать загадки, а вы отгадывайте:
Чёрная гора,
А всем мила. (Буханка хлеба)
Бьют меня палками,
Жмут меня камнями,
Держат меня в огненной пещере,
Режут меня ножами.
За что меня так губят?
За то, что любят. (Зерно, тесто, хлеб)
Режут меня,
Вяжут меня.
Бьют нещадно,
Колесуют меня.
Пройду огонь и воду,
И конец мой —
Нож и зубы. (Хлеб)
Я пузырюсь и пыхчу,
Жить в квашне я не хочу.
Надоела мне квашня,
Посадите в печь меня. (Тесто)
Что на сковородку наливают,
да вчетверо сгибают? (Блин)
Озерко молочное,
Берега калачные. (Ватрушка)
Кольцо не простое,
Кольцо золотое,
Блестящее, хрустящее,
Всем на загляденье,
Ну и объеденье! (Калач)
Хозяюшка: Спасибо!(Звучат аплодисменты).
А мы поиграем в игру «Месим тесто»:
Игроки встают в круг и водят хоровод со словами: «Месим, месим, месим тесто… и т.д.», — делая руками движения вперед, как при гребле веслами, и постепенно сходятся в цент круга. Затем со словами: «Ой, вздуйся пузырь, раздувайся, большой, раздувайся большой, да не лопайся!» — расходятся. Если игроки разжимают руки, то они становятся в круг, а водящие хоровод месят их как тесто, но очень-очень нежно, потому что тесто любит ласку.
Хозяюшка: Последние, оставшиеся в поле колосья, земледельцы не сжинали, а связывали и оставляли на поле, проводили обряд завивания колосков, переплетая их лентами, наряжали его в бусы, даже в сарафан. Крестьяне считали, что этот обряд возвращает силу земле и совершали его в знак благодарности. Срезали только те стебли, что располагались в центре ритуального снопа. Связанные колосья крестьяне называли «бородой козла» или «козулькой» (козел — символ плодородия и богатства).
(Энциклопедия «Русский праздник», 2001).
Вокруг козлиной бороды кружили хороводы и проводили ритуалы со словами:
Лежит козел на меже
Дивуется бороде.
Ай чья — то борода
А вся медом улита,
А вся шелком увита.
Ужу мы вьем, вьем бороду
У Василия на поле.
Завивали бороду
У Ивановича нашего
На ниве великой
На полосе широкой
Вейся, вейся, борода
Бородушка, вейся,
Сусек наполняйся
Хлеба прибавляйся
Сжали нивку до конца,
До последнего венца.
Конец нивушке, конец,
Будем заплетать венец.
Традиционной была игра «Дедушка Сысой». Сейчас мы ее разучим.
Дети считаются:
Первинчики,
Другинчики,
Летели голубенчики
По утренней росе,
По зеленой полосе.
Здесь яблоки, орешки,
Медок, сахарок,
Поди вон. В уголок! (Кто вышел — то Сысой)
Дети (стают вкруг и говорят):
Здравствуй, седой
Дедушка Сысой
Не тряси бородой
Словно веничком,
Не стучи клюшечкой,
Словно ступочкой
А послушай, что мы скажем,
Да посмотри, что мы покажем.
Сысой (стоит в кругу):
Здравствуйте детки — малолетки,
Где вы бывали, что вы видали?
Дети (выполняют движения):
Во сыром борочке
Посидели на кочке,
Постояли на пенечке,
Да поработали в поле.
Мастер-класс.
Хозяюшка: Ребята, а ведь у нас остались срезанные колосья (представим себе, что это стебли пшеницы). Нашей задачей является создать сноп-именинник, который с почестями несли в дом, ставили в красный угол и хранили весь год.
Предлагаю дружно приняться за работу. Три, четыре… Начали. Свяжем его так, чтобы у снопа были ручки и ножки, украсим лентами, нарядим лоскутками.
Хозяюшка: Подарил нам месяц август щедрые подарки: наливные яблочки, душистый мёд, вкусные орешки и булочки. А наши кондитеры приготовили чудесные угощения. И приглашают Вас принять участие в дегустации кондитерских изделий. (Все берутся за руки и цепочкой идут в Чайную. Звучит Частушка_______________________)
Я иду, иду, иду,
Самовар в руках несу.
Самовар в руках несу,
Прибауточку пою:
Тары-бары, растабары,
Выпьем чай из самовара,
С ореховым печеньем,
С яблочным вареньем,
С пряничками медовыми,
Будем все здоровы мы!
В Чайной.
Дегустация.
Игра «Хвалёное булочка» (За столом). Победит тот, кто больше скажет хвалебных слов, в награду он получает приз.
Разобьемся на команды. Сочиняем частушку о хлебе.
Адрес публикации: https://www.prodlenka.org/metodicheskie-razrabotki/148738-prazdnovanie-hlebnogo-spasa-v-sibiri
Также вас может заинтересовать
- Сценарий агитбригады отряда ЮИД
- Игровая программа по книге Т.Александровой «Домовёнок Кузька»
- Сценарий Новогоднего бала олимпийцев (чествование победителей муниципального этапа всероссийской олимпиады школьников)
- Классный час «Хлеб — основа жизни, всему голова!»
- Классный час «Мы все родом из детства»
«Свидетельство участника экспертной комиссии»
Оставляйте комментарии к работам коллег и получите документ
БЕСПЛАТНО!
ДЕПАРТАМЕНТ ОБРАЗОВАНИЯ АДМИНИСТРАЦИИ
ГОРОДА НОВЫЙ УРЕНГОЙ
муниципальное бюджетное образовательное учреждение
дополнительного образования
Дом детского творчества
(МБОУ ДО ДДТ)
Сценарий театрализованной постановки «Зажинки»
(по мотивам белорусского обряда «Уборка урожая»)
Автор: Ермилова Наталья Владимировна,
педагог дополнительного образования
МБОУ ДО ДДТ
г. Новый Уренгой
2020
Цель: знакомство детей с белорусским обрядом «Уборка урожая»
Задачи:
познакомить детей с обрядом народов Белоруссии;
обогащать словарный запас детей словами: гаспадар, крынки;
развивать художественно-творческие способности детей;
воспитывать уважительное отношение к национальным традициям славянских народов;
воспитывать бережное отношение к хлебу.
Предварительная работа: пошив костюмов, изготовление декораций (колосья пшеницы, каравай, серп), чтение художественной литературы.
Оборудование: изба, стол, проектор, ноутбук, музыкальный центр, подборка аудиозаписей, инвентарь.
Действующие лица:
Хозяйка Марья
1–я Жнея
2-я Жнея
3-я Жнея
4-я Жнея
5-я Жнея
6-я Жнея
Ход мероприятия
(Музыкальный фон. Звучит фонограмма, на сцене разбросаны колосья пшеницы, стоит ширма, которая закрывает избу с внутренним убранством, в которой стоит стол, накрытый белой скатертью, на нём каравай и чашки, в красном углу висит икона,
выходит 1-я Жнея)
1-я Жнея: Лето перешагнуло знойный возраст, а значит, настала пора собирать урожай.«Если этот день с теплом да со светом — уберешься загодя со жнитвом, а коли будет дождливым — хлеб в снопе прорастет».
(Выходят жнеи, хозяйка Марья, поют и собирают урожай)
А мы нивочку дожнём,
Мы роженьку под бок,
А я, молоденькая, рожь топчу, рожь топчу,
Травку-муравку вытопчу, вытопчу,
Зеленое жито вырастет, вырастет,
А я, молоденька, буду жать, буду жать,
И да у снопочки вязать,
Да вязать, да вязать
(Жнеи укладывают урожай в снопы, становятся полукругом).
2-я Жнея: Зажинки — один из древнейших земледельческих праздников.
3-я Жнея: Считалось, что, каков будет зажин, таковы и Зажинки.
(2-я Жнея держит в руках три жменьки пшеницы, уложенные накрест)
2-я Жнея: Первые три жменьки укладываются накрест, перевязываются ленточкой.
Первый сноп – самый главный, как зажнешь, так и пойдет дальше жатва.
Хозяйка Марья:(обращается к жнеям)
А что, девушки, поспел ли первый колос?
Жнеи отвечают хором: Поспел Марья.
Хозяйка Марья: Первый сноп называли гаспадаром.
5-я Жнея: Марья, твой гаспадар украшен яркими лентами, теперь тебе надо поставить его в доме в красном углу под иконой.
(Жнеи разворачивают ширму и зрителю показывают хату со всем убранством)
Хозяйка Марья: Чтоб колос буйным был, район богатым был, красуйся, Беларусь, год от году, век от века.
3-я Жнея: От духа создателя, великолепия неба – таинство жизни – в зерне!
2-я Жнея: От щедрости, Боже, обилия соли и хлеба, от Божьей любви расцветают цветы на заре.
4-я Жнея: И эта безмерная Божия благость, тоби, чоловик, на добро и на радость!
(Хозяйка Марья приглашает всех гостей пройти в хату)
1-я Жнея: Каждая семья празднично отмечала окончание уборки урожая.
2-я Жнея: Считалось, что, каков будет зажин, таковы и Зажинки. Летняя жатва подводила итог всему тяжелому труду селян.
5-я Жнея:Праздничный стол на обряд Зажинки застилали белой скатертью.
Хозяйка Марья: Славим солнце и скрынки, бо у нас сегодня Зажинки. Садитесь, гости дорогие, будем отмечать праздник уборки урожая.
6-я Жнея:Зерно с первого снопа замешивали в особые блюда и питьё.
1-я Жнея: Берегли весь год, чтобы первым бросить в землю в следующий посевной сезон и, конечно же, использовали для праздничного каравая в честь нового урожая.
2-я Жнея:В Зажинковых обрядах и обычаях ярко отражено уважение крестьянина к хлебу.
3-я Жнея: Урожай, который собирали летом, обеспечивал семью хлебом на целый год.
(Звучит фонограмма для частушек. Девушки-жнеи поют частушки,
приплясывая и хлопая в ладоши)
Все поют частушки (песни):
Хлебом-солью всех встречаем,
Самовар на стол несем!
Мы за чаем не скучаем,
Говорим о том, о сём.
Люлюшки, о люлюшки,
На поле сели гулюшки,
Нам девчатам всё равно,
Мы убрали всё зерно.
Вот он хлебушек душистый!
Вот он тёплый золотистый!
В каждый дом, на каждый стол,
Он пожаловал, пришел!
Для чего мне урожай
По причине дождика?
Станет тот мне каравай
Подороже дождика!
Дождик, дождик, поливай!
Будет хлеба каравай,
Будут булки, будут сушки,
Будут вкусные ватрушки!
Хороши к обеду плюшки,
Хлеб, батон и ватрушки!
Всех накормит вкусный хлеб,
Лучше хлеба в мире нет!
(Звучит песня «Зажинки», жнеи и хозяйка Марья танцуют)
http://www.maam.ru/users/1521335